Відтік грошей з банківських депозитів: чи надовго тенденція?

Українці своїй банківській системі довіряють більше, ніж ворожим ІПСО

Поряд із незначними обсягами міжнародної допомоги у січні-лютому ще однією неприємною для фінансового сектору новиною початку року став рекордний за час війни відтік строкових гривневих депозитів із банківської системи. Як і будь-який негатив, повідомлення про це одразу розтиражувати ЗМІ та соцмережі. Втім, у Національному банку заспокоюють: незначне скорочення справді відбулося, однак зараз на гривневих банківських депозитах українці все ще тримають набагато більше грошей, аніж до війни. Але ж диму без вогню не буває. Розбираємося у причинах та факторах.

ПОНАД ₴50 МЛРД: З БАНКІВ – «ПІД МАТРАЦИ» ТА У ВАЛЮТУ

На початку лютого Нацбанк повідомив про скорочення гривневих вкладів населення та бізнесу в банках на понад 2%. І хоча відсоток насправді скромний, сума, про яку йдеться, доволі значна – мінус 50 мільярдів гривень. Дещо зменшилися й обсяги вкладів громадян у валюті. Приблизно такими ж були й темпи скорочення у першій декаді лютого. Хоча надалі ситуація, за даними НБУ, стабілізувалася.

З-поміж причин січневого падіння колишній голова Ради Нацбанку Богдан Данилишин називає посилення валютних ризиків на тлі невизначеності із зовнішньою допомогою, дію режиму гнучкого обмінного курсу, запровадженого НБУ із жовтня, що посилює негативні очікування клієнтів банків та спонукає їх прискорено конвертувати гривневі кошти в іноземну валюту, а також сезонність.

«Висока база порівняння грудня, як правило, пов’язана з виконанням бюджетних контрактів. У січні, натомість, надходження на рахунки клієнтів є меншими на тлі традиційно високих для зими витрат на імпорт. Це призводить до зменшення залишків коштів на рахунках бізнесу та населення», – пояснив Данилишин.

Хоча порівняно з першими місяцями попередніх років – цьогорічний відтік справді став рекордним. Але тут, вочевидь, ідеться про збіг факторів.

Банкіри схильні вважати, що позначився сезон переукладання договорів. Мовляв, це традиційно для кінця та початку року. «Стандартна щомісячна частка депозитів, які закінчуються, становить 8-12% від обсягу сформованого портфеля. При цьому рівень нового переукладення таких коштів, зазвичай, становить 60-70%. У січні ж на фоні збільшення песимізму вкладників та зростання невизначеності в економіці цей показник переукладення зменшився до 40-50%», – відмітив директор департаменту роздрібного бізнесу Глобус Банку Дмитро Замотаєв у коментарі Укрінформу.

Деякі експерти пояснюють це, у тому числі, впливом низки психологічних чинників. В першу чергу тривожними новинами із фронту. А також намаганням перестрахуватися від начебто намірів блокувати банківські рахунки у випадку порушення громадянами нового законодавства про мобілізацію. Хоча здається, уряд та народні обранці вирішили відмовитися від такої ідеї. Однак доки закон не ухвалено, ці побоювання спонукатимуть українців забирати банківські вклади й тримати гроші вдома «під матрацом» та ще й у валюті. «Зростання попиту населення на іноземну готівку частково задовольняється за рахунок коштів з депозитів. Недарма, чиста купівля валюти населенням, за даними НБУ, у січні зросла до 885 млн доларів у порівнянні з 375-380 млн доларів у жовтні-листопаді», – нагадує Замотаєв.

І поки що ознак вгамування попиту на валюту як з боку населення, так і бізнесу, за словами банкіра, немає. Не діє цього разу й сприятливий для гривні сезонний чинник, пов’язаний із початком посівної кампанії та масовим продажем валюти аграріями.

Але фінансовий аналітик ICU Михайло Демків просить не сіяти «зраду» та не перебільшувати ситуацію в банківському секторі. «Кажуть, що всі втікають у кеш, побоюючись фінмоніторингу, мобілізації чи ще чогось. Чи достатньо підстав це стверджувати? За січень обсяг готівкової гривні знизився, а не зріс – на 7 млрд (приблизно -1%). Можна, звісно, стверджувати, що в готівковому сегменті у нас простежується чітка сезонність і в січні обсяг паперової гривні, зазвичай, скорочується навіть помітніше – до повномасштабного вторгнення скорочення було на 4-7%, торік – на 2,4%. Тобто, попит на готівку трохи більший, аніж у мирний час. Але чи цього достатньо, щоб робити категоричні висновки про «все погано» чи «все добре»? Я так не думаю», – пише Демків.

При цьому Дмитро Замотаєв стверджує, що скорочення вкладів торкнулося не всіх учасників ринку. Низка банків поступово нарощує обсяги депозитів – у середньому на 2,5–3% щомісяця.

Звідси – висновок фахівця: Якби ці «втрати» були розподілені між банками рівномірно, то ринок би вже відреагував на це як на глобальну тенденцію. Адже якщо знижується попит, то є два варіанти реакції – або збільшувати відсотки та «розкручувати» депозитні програми, або ж зупиняти розвиток окремих депозитних продуктів. Але такі факти не фіксуються: навпаки ринок перебуває в «передчутті» посилення конкуренції за вкладника. Саме у березні, за прогнозами банкіра, очікується старт нових акційних депозитних продуктів з покращеними умовами (до 17% річних).

«При цьому навряд чи збільшення дохідності за депозитами у березні матиме системний або ж довгостроковий характер: скоріше за все, ці «покращені» депозити будуть точковими, націленими саме на збільшення депозитних портфелів банків. А рівень чистого прибутку за гривневими вкладами, що враховує інфляцію та необхідні банківські комісії за оформлення, збережеться в діапазоні 5-6%, що стимулюватиме громадян до відкриття нових вкладів», – вважає Замотаєв.

Надалі ж, за прогнозами учасників ринку, дохідність гривневих депозитів залежатиме, насамперед, від ставки за 3-місячними депозитними сертифікатами НБУ, якими регулятор «зв’язує» вільну гривню, спрямовуючи її надлишок в економіку країни.